Свяжитесь с нами

Украина

Ірпінська поліція та прокуратура “зливають” справи дерибану Бучі

Мария Шарапова

Опубликовано

Після повного оновлення влади в Україні, з якою пов’язували початок викорінення корупції та дерибану землі, інформаційний простір сколихнула новина про те, що у Бучі скандальний забудовник Олексій Зіневич огородив парканом ділянку лісу площею понад 1,6 га одразу ж після перемоги команди Зеленського, пише

Серед версій звучало й те, що Зіневичу вдалося домовити з новою командою про закриття проваджень про крадіжку ним лісу. Журналісти проаналізували, про які саме справи йдеться і які саме органи досудового слідства вже почали “зливати” провадження по дерибану Бучі Зіневичем та мером Анатолієм Федоруком.

Олексій Зіневич — скандальний забудовник лісу, фігурант десятків кримінальних проваджень та бізнес-партнер екс-регіонала Федорука. Він загородив капітальним парканом ділянки, які ще й досі перебувають у комунальній власності, і навіть міську вулицю.

Враховуючи широкий резонанс навколо дерибану земель Лісової Бучі Федоруком та Зіневичем, всі правоохоронні органи України відкрили провадження про вчинення злочинів за багатьма статтями.

Зокрема, Служба безпеки України зареєструвала одразу три кримінальні провадження: За фактом складання чи видача приватним нотаріусом завідомо підроблених офіційних документів – за ч. 2 ст. 358 КК України (номер справи 220190000000000); за фактом зловживання своїми повноваженнями нотаріусом, з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, вчинене повторно – за ч. 2 ст. 365-2 КК України (номер 22019000000000182); за фактом шахрайства, заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою вчинене у великих розмірах – за ч. 3 ст. 190 КК України (номер справи 22019000000000183).

Генеральна прокуратура України зареєструвала два кримінальні провадження: за фактом шахрайства, заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою вчинене у великих розмірах – за ч. 3 ст. 190 КК України (42019000000001102); за фактом зловживання своїми повноваженнями нотаріусом – за ч. 2 ст. 365-2 КК України (42019000000001103).

За аналогічними статтями розслідування здійснює Державне бюро розслідувань та Національне антикорупційне бюро України.

Всі головні правоохоронні установи країни відкрили провадження по тяжких частинах статей ККУ – по ч. 2 або по ч. 1 ККУ.

Єдиний орган, що намагається “злити” кримінальні провадження по дерибану 1,6 га в Лісовій Бучі Федоруком та Зіневичем – це прокуратура Ірпеня, яка спромоглася по вищезгаданим зухвалим фактам зареєструвати кримінальне провадження аж за частиною першою ст. 190 КК України(42019111200000081) – просте шахрайство, та й то через рішення суду, яким Ірпінських прокурорів зобов’язали це зробити, і швидесенько передала цей матеріал в Ірпінську поліцію, де його вирішили не розслідувати, а засолити разом з іншими соліннями до «кращих часів».

Невдовзі мине вже рік, як прокуратура та поліція Ірпеня разом саботують проведення не то що неупередженого, а взагалі, будь-якого слідства по справі дерибану Зіневичем та Федоруком 1,6 га Лісової Бучі.

Джерела у поліції Ірпеня розповідають, що начальник ірпінської поліції Олег Петренко ніби-то погодив “зливання” справи Зіневича з вищестоячим керівництвом. Після цього Петренко дав команду начальнику слідства закрити протягом найближчого часу всі провадження, у яких фігурує Олексій Зіневич. Один із працівників поліції розповідає, що коли він зателефонував Зіневичу, щоб викликати його на допит, Зіневич зухвало огризнувся: “Ви ще не отримали команду від Петренка, що мене викликати на допити не можна?” і поклав слухавку.

Це в ірпінській поліції вважається абсолютно нормальним, як і повна бездіяльність слідства по даному кримінальному провадженню.

Чи збереже свою посаду після системного “зливання” кримінальних проваджень та вибіркового слідства начальник поліції Ірпеня Олег Петренко – залежить від вольової позиції керівництва Національної поліції України та Міністерства внутрішніх справ України.

Оставить комментарий

Оставить ответ

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Украина

У Милованова считают слишком строгим решение ЕС приостановить импорт мяса птицы из Украины

Марина Астахова

Опубликовано

Торговый представитель Украины Тарас Качка считает, что решениеЕвросоюза приостановить импорт мяса птицы из Украины из-за вспышки птичьего гриппав Винницкой области строже, чем должно быть. Об этом Качка написал на своей страницев Facebook.

«Решение ЕС по ограничению ввоза мяса птицы из-за случая птичьегогриппа в Винницкой области – значительно строже, чем должно быть», — написал он.

По его словам, украинская сторона сотрудничает с ЕС, чтобы оперативноскорректировать это решение и Министерство развития экономики, торговли и сельскогохозяйства под руководством ТимофеяМилованова планирует провести соответствующие консультации в Брюсселе.

«Сейчас есть все возможности для того, чтобы скорректироватьего. На этой и на следующей неделе мы проведем все необходимые консультации в Брюсселе»,— сообщил Качка.

В свою очередь источник агентства на рынке считает, что решение вопроса с открытием для Украины рынка курятины может занять «в лучшем случае, от нескольких недель до месяца».

«Проблема, что в 2018 году не довели до логичного завершенияс ЕС переговоры по зонированию. Теперь у ЕС в таких случаях есть право выбораразных по вреду для нас вариантов», – отметил собеседник агентства.

По ситуації з пташиним грипом і ЄС:Рішення ЄС щодо обмеження ввезення м‘яса птиці через випадок пташиного грипу у…

Geplaatst door Taras Kachka op Donderdag 23 januari 2020

Ранее сообщал, что Европейский банк реконструкции и развития отказал в дальнейшем кредитовании «Мироновскому хлебопродукту» Юрия Косюка.

Кроме того голландская пресса возмутилась качеством куриного мяса от украинского производителя«Мироновский хлебопродукт».

Миллиардер на дотациях: Как олигарх Юрий Косюк превратил бюджетУкраины в свою кормушку

ДОСЬЕ: Юрий Косюк – «Куриный Бог» и друг всех Президентов

Продолжить чтение

Украина

Нам так не жити. Скандальний нардеп Приходько на маніпуляціях з облігаціями заробив 50 мільйонів за три місяці

Дмитрий Новиков

Опубликовано

Нам так не жити. Скандальний нардеп Приходько на маніпуляціях з облігаціями заробив 50 мільйонів за три місяці
Колишній заступник Голови Національного банку України, народний депутат 9-го скликання, член Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку та депутатської групи «Довіра» та фігурант корупційних розслідувань Борис Приходько з часу отримання мандату збагатився на майже п’ятдесят мільйонів гривень.

З часу подання декларації кандидата на посаду наприкінці серпня минулого року, Приходько вносив зміни до документа 19(!) разів, щоразу декларуючи мільйонні прибутки та витрати.

Декларація

З даних у декларації кандидата на посаду стає зрозумілим, що Приходько – людина дуже заможна. Його родина володіє дванадцятьма об’єктами нерухомості у Києві, області та у окупованій РФ кримській Ялті (серед них земельна ділянка за 4,7 мільйона та квартира в Києві за 4,9, – ред.). Більшість нерухомості оформлено на дружину Приходько Марину. Серед цінного рухомого майна – 11 коштовних наручних годинників, 12 ювелірних виробів, шуба, хутряний кожушок, колекції українського живопису та ікон (вартість жодної одиниці в документі не зазначено, – ред.). Родина володіє п’ятьма елітними авто. Приходько має державні облігації на загальну суму 8,7 мільйона гривень (всі вони придбані наприкінці 2018 року, – ред.). Він з дружиною мають корпоративні права чотирьох підприємств. Сам Приходько є бенефіціарним власником двох з них – ТОВ “Форос Груп” та ТОВ “форос компані”. Доходи за 2018 рік склали досить “скромні” 2,7 мільйона, з яких майже два мільйони – проценти, отримані у Мінфіні. Грошові активи родини вражають. Дружина декларує позику третім особам у розмірі 1, 22 мільйона та тримає готівкою півмільйона гривень. Приходько декларує 136 857 грн. внесків до Корпоративного недержавного пенсійнійного фонду НБУ; кошти, розміщені на банківських рахунках – 28 472 гривень, 36 627 доларів США, 22 801 євро, 24 166 британських фунтів, 98 607 гривень, 19 247 доларів США; та готівку – 3 мільйони гривень і 3 мільйони доларів США.

Суттєві зміни у декларації

Як вже було зазначено вище, з кінця літа було внесено 19 змін у документ. У жовтні було внесено чотири зміни. 3.10 19 Приходько декларує дохід – 798 589 грн процентів від Мінфіну, 9.10.19 – придбання цінних паперів у Мінфіну вартістю 899 117 грн., тією ж датою декларуються дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав у сумі 9 380 292 грн та придбання облігацій Мінфіну на 8 680 000 грн. У листопаді Приходько вніс вісім змін. 6.11.19 він декларує повернення основної суми поворотної фінансової допомоги від ТОВ Агро-Країна у сумі 2 200 000 грн., надалі з цим самим формулюванням декларує 9.11.19 – 2 700 000, 11.11.19 – 700 000 грн., 12.11.19 – 300 000 грн., 15.11.19 – 840 000 грн.; 25.11.19 – 1 450 000 грн., 26.11.19 Приходько декларує дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав у сумі 9 724 593 грн. та 21.11.19 дохід – проценти від Мінфіну – 780 935 грн. У грудні Приходько вносить 6 змін. 5.12.19. він декларує проценти від Мінфіну – 737 419 грн., 9.12.19 він придбав держоблігацій на 1 599 529 грн, 11.12.19 придбав облігації ТОВ “Сучасний Факторинг” номінальною вартістю 5 630 000 грн., 12.12.19 – купує державних облігацій на 9 041 110 грн., того ж числа Приходько декларує дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав – 9 041 502 грн., 13.12.19 знову купляє облігації ТОВ “Сучасний Факторинг” номінальною вартістю 7 496 000 грн. А вже нового, 2010 року Приходько одним документом, датованим 16 січня, декларує дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав у розмірі 10 780 583 грн. та купує державних облігацій на 4 596 014 і 6 284 753 гривень. Виходить, що з часу обрання народним депутатом Приходько збагатився на 49 мільйонів 433 тисячі 913 гривень та вклав в облігації 44 мільйони 226 тисяч 523 гривні. В результаті за трохи більше ніж три місяці він отримав 5 мільйонів 207 тисяч 390 гривень чистого прибутку.

Приходько і його шлях до влади

Тож як Приходько спромігся заробити такі статки? Борис Приходько – український фінансист, навчався на фінансово-економічному факультеті Київського національного економічного університету. Працював у банківській сфері з 1993 року. 2001-2003 роки – робота в управлінні дилінгу банку “Хрещатик”. У 1993-2001 роках працював у банку “Україна”, пройшов шлях від економіста операційного та валютно-кредитного управлінь до начальника сектору управління валютних ресурсів та кореспондентських відносин, обіймав також інші посади у цьому банку. У 2006-2007 роках входив до складу наглядової ради “Інвест-Кредит Банку” (зараз “Терра Банк”), надалі – до наглядових рад Національного депозитарію та біржі ПФТС. У 2008-2012 роках – директор казначейства “Ощадбанку”, працював у цьому банку з 2003 року.

17 грудня 2012 року призначений першим заступником Голови Національного банку України. З 2014 року – радник у ТОВ “Кредитна установа “Кредит-Комерц” та ТОВ “Сучасний Факторинг”. Також займається аграрним бізнесом (вирощуванням полуниці). У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання по 210 округу (Чернігівська область) як безпартійний самовисуванець. З 6 грудня 2019 року – член депутатської групи “Довіра”, до того – позафракційний. Член Комітету з питань економічного розвитку.

Справа на 2 мільярди”

Пізно ввечері 31 липня 2014 року Приходько був затриманий ГПУ за підозрою в привласненні чужого майна та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Був заарештований із заставою у 200 млн грн. В ході проведеного розслідування ГПУ встановила, що в лютому 2014 Борис Приходько за попередньою змовою з головою правління ПАТ «Аграрний фонд» Олександром Кірюковим і службовими особами ПАТ «Брокбізнесбанк», а саме з головою наглядової ради Денисом Бугаєм, заволоділи коштами Аграрного фонду в розмірі 2,069 млрд грн. («Справа на 2 мільярди»). Борис Приходько підозрювався в скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 і ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, а також легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом.

Всі злочини вчинені в особливо великих розмірах. Для першої статті передбачено тюремне ув’язнення терміном від 7 до 12 років, для другої – від 8 до 15 років. Також ці порушення караються конфіскацією майна і позбавленням права займати певні посади на строк до трьох років. Борису Приходько 31 липня було повідомлено про підозру, після чого було обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. У грудні 2014 року він був звільнений з-під арешту. У червні 2015 го ГПУ направила в суд обвинувальний акт щодо Бориса Приходько і екс-голови правління Аграрного фонду Олександра Кірюкова. У ГПУ відзначали, що ці особи в лютому 2014 по попередньою змовою з групою осіб під керівництвом Сергія Курченко, в тому числі, посадовими особами “Брокбізнесбанку”, протиправно заволоділи майном Аграрного фонду у сумі понад 2 млрд грн при проведенні операцій з ОВДП. 11 серпня 2014 року на брифінгу в Києві генеральний прокурор України Віталій Ярема заявив, що Борис Приходько встиг переказати виведені гроші в Європу. У жовтні 2016 року Печерський райсуд Києва відправив на доопрацювання обвинувальний акт щодо Бориса Приходько і Олександра Кірюкова. Адже їм інкримінувалося скоєння злочину в співучасті з головою правління “Брокбізнесбанку” Олександром Динником та головою наглядової ради банку Денисом Бугаєм. Але останні не були фігурантами цього провадження – розслідування відносно них здійснювалося в окремих справах. Прокурор повинен був прибрати з обвинувального акта посилання на прізвища топ-менеджерів “Брокбізнесбанку”, або ж зробити їх обвинуваченими у даному провадженню. Суд зазначив, що юридичне формулювання звинувачення сформульовано неповно – не було зазначено, на чию користь було присвоєно 2,069 млрд грн.

При цьому обвинувачення не містило детального опису фактичних обставин, які б свідчили про спільність умислу Бориса Приходько і Олександра Кірюкова з розподілом ролей і за заздалегідь розробленим ними злочинним планом, додав суд.

Люстрація

22 жовтня 2014 року глава НБУ Валерія Гонтарєва звільнила Приходько в зв’язку з вимогами закону «Про очищення влади»: він підпав під люстрацію, оскільки більше року працював в період президентства Віктора Януковича. Але у січні 2016 року Окружний адміністративний суд Києва за позовом Приходька визнав цей наказ недійсним. Нацбанк оскаржив це рішення. Того ж року, у березні, Апеляційний суд Києва призупинив апеляції на скасування люстрації Бориса Приходько до рішення Конституційного суду щодо закону «Про очищення влади». Рішення Конституційного суду досі немає.

Передвиборча кампанія 2019

Виборча кампанія Бориса Приходько на позачергових виборах у Верховну раду 2019 року пройшла під гаслом #ПриходьКоманда «Приходь! Зробимо їх разом», хоча він не був представником команди «Слуги народу» – кандидат від партії Зеленського Дмитро Пахомов зайняв лише третє місце. Під час проведення виборчої кампанії Приходько фігурував у новинах про побиття журналістів та підкуп виборців. 21 липня, тобто в день виборів, в правоохоронні органи почали масово надходити звернення громадян про підкуп виборців під виборчими дільницями. Під виглядом екзит-полу, члени громадської організації «Прозора політика» вносили в планшет зі спеціальним програмним забезпеченням дані виборців, а також індивідуальний номер, який видавався напередодні разом із персональним запрошенням від команди Бориса Приходька. Впевнившись, що виборці точно прийшли на вибори і проголосували, члени цієї громадської організації обіцяли грошову винагороду за голос, відданий за Бориса Приходька. Наслідком звернень громадян стало масове вилучення планшетів і затримка інтерв’юерів представниками Національної поліції. В той же день в мережі масово почали з’являтись відео очевидців, які стали свідками цієї схеми.

Підрахунокголосів і суди

Згідно з попереднім підрахунком 100% голосів виборців, Борис Приходько, отримавши голоси 16 438 виборців (21,11%), програвав вибори Сергію Коровченко, який набрав всього на 98 голосів більше (21,23%). Але доларовий мільйонер Приходько не визнав програш, підключивши всі наявні ресурси задля отримання мандату народного депутата. Насамперед, його цікавила депутатська недоторканість, адже справа про корупцію у Нацбанку може бути відкрита знову. ЗМІ повідомляли про блокування роботи виборчих комісій, мітингах і звинуваченнях у фальсифікаціях виборів, результати яких ЦВК не змогла встановити до 5 серпня. Стати народним депутатом Борису Приходько допомогли рішення Чернігівського окружного адміністративного суду, Шостого апеляційного адмінсуду і ОВК УІО № 210 щодо анулювання результатів голосування на виборчих дільницях № 740243 (в геріатричному пансіонаті), 740309 і 740311. Завдяки цьому Борис Приходько вийшов на перше місце (16 436; 21,15%), випередивши Сергія Коровченко на 38 голосів (16 398; 21,11%). “Гідний” конкурент Борису Приходько вдалося буквально “вирвати” перемогу у конкурента по 210 округу Чернігівської області Сергія Коровченка. Останній виявився “гідним” конкурентом Приходько, з таким самим довгим шлейфом компрометуючих фактів і, звичайно, не з такими як у Приходька, але теж чималими статками і зв’язками. Саме тому оротьба за мандат розгорілася чимала, при чому як під час підрахунку голосів, так і під час самої передвиборчої кампанії. Варто зазначити, що конкурент Приходька також не погребував нечесними методами задля перемоги. Коровченко навіть виставив кандидата-двійника Приходька Василя Івановича, який, до речі, “відтягнув” чимало голосів – 1675 – особливо в порівнянні з мінімальним відривом між Коровченко та Приходько. Під час виборчої кампанії 2019 року самовисуванця Сергія Коровченка підтримала партія «Батьківщина». Зокрема, під час зустрічей з виборцями й публічних заходів його неодноразово супроводжував депутат з команди Юлії Тимошенко Валерій Дубіль. Зять Коровченка, Віталій Нестор очолює столичний осередок «Батьківщини». Коровченко – адвокат і голова громадської організації, у 2013-2014 роках очолював Головне управління юстиції Автономної республіки Крим.

Епілог

В українському парламенті чимало, скажімо так, дуже заможних людей. Серед таких, хто щомісяця декларує мільйонні прибутки – колишній президент України, нардеп від “ЄС” Петро Порошенко та нардеп-самовисуванець, у минулому складі парламенту представник “БПП” Максим Єфімов. Вирішувати, чи чесно зароблені ці гроші – справа правоохоронних органів, а не журналістів. Електронні декларації було запроваджено з метою запобігання корупції. Однак, на жаль, вони стали інструментом легалізації доходів, перевіркою джерел яких наразі ніхто не займається.

Продолжить чтение

Украина

Бакай и Медведчук получили сотни миллионов долларов за продажу ИСД Таруты и Мкртчана

Иван Феоктистов

Опубликовано

Совладельцы корпорации «Индустриальный союз Донбасса» (ИСД) Сергей Тарута и Олег Мкртчан получили $2,7 млрд долларов от ее продажи россиянам в конце 2009 года, но $225 млн они уплатили за посредничество Игорю Бакаю. Об этом говорится в расследовании

Тарута вместе со своим партнером ВиталиемГайдуком создал ИСД в процессе приватизации в 1990-е годы. Впоследствии кним присоединился третий партнер — россиянин Мкртчан.

В 2009 году Тарута и Мкртчан выкупили у Гайдука его пакет в33,8% за $750 млн, а через считанные недели продали его россиянам, добавив кэтому пакету по 8,1% из своих долей. В результате российские инвесторы,связанные с «Внешэкономбанком» (ВЭБ), получили контрольный пакет 50% + 2 акцииИСД.

Цена продажи ИСД составила $2,7 млрд. То есть за вычетомденег, уплаченных Гайдуку, Тарута и Мкртчан получили по $1 млрд за 8%, которыепродал каждый из них.

Гайдук спустя годы узнал об этом, и в 2016 году подал иск вВерховный суд Лондона. Гайдук считает себя обманутым и требует от Таруты иМкртчана $1 млрд компенсации. Как сообщал SKELET-info, судебный спор находитсяна завершающей стадии.

Посредником при продаже ИСД, как оказалось в ходе судебныхразбирательств, тогда был бывший политик и бизнесмен Игорь Бакай. Он получилвысокую комиссию объемом в 8,2% от суммы продажи актива – $225 млн.

Посреднический гонорар должен был быть выплачен на счетаофшорной компании в Белизе. Согласно конфиденциальному меморандуму, посредникдолжен был найти покупателя на контрольный пакет акций ИСД и обеспечить в случаенеобходимости кредитное финансирование транзакции.

СМИ напоминает, что Бакай на тот момент имел очень хорошиесвязи в Российской Федерации, вплоть до кремлевских кабинетов. Эти контакты онналадил благодаря газовому бизнесу и впоследствии на работе во главе компании«Нафтогаз-Украина». Уже 15 лет предприниматель живет в РФ, где он в свое времяскрылся от уголовного преследования на родине и получил гражданство, пишутжурналисты.

В переговорах о будущем ИСД кроме Бакая тогда участвовал икум Владимира Путина, ныне депутат Верховной Рады Виктор Медведчук. Во времясудебного процесса в Лондоне стало известно, что Бакай и Медведчук в«Меморандуме о взаимопонимании» закрепили за собой опцион на приобретение 10%акций ИСД, который не был реализован.

Сейчас холдинг, по словам Таруты, де-факто банкрот. С 2014года крупнейшие заводы ИСД находятся в неподконтрольной правительстве частиДонбасса, их рыночная стоимость близка к нулю. Однако Тарута по-прежнемуконтролирует блокирующий пакет акций.

Ранее сообщал, что состояние Гайдука оценивается в $139 млн, но оно может существенно вырасти после суда в Лондоне с бывшими компаньонами.

Руководители ИСД ведут бизнес по обе стороны фронта

ДОСЬЕ: Сергей Тарута. Тайный координатор украинских олигархов

Виталий Гайдук: забытый миллиардер Донбасса

ИгорьБакай. «Отец» газовой коррупции. ЧАСТЬ 1

Продолжить чтение

Украина

Альперин будет еще два месяца носить электронный браслет

Сергей Жигалов

Опубликовано

Вадим Альперин

«Король контрабанды», одесский бизнесмен Вадим Альперин будет вынужден носить электронный браслет до 23 марта. Соответствующее решение принял Высший антикоррупционный суд, сообщает агентство .

 «Следственный судья оставил без измененийизбранную ранее меру пресечения, которая предполагает ношение электронногосредства контроля до 23 марта», – заявили в ВАКС.

Ранее ВАКС арестовалимущество Альперина.

Как сообщал , до этого суд отменил инициируемые детективами Национального антикоррупционного бюро внеплановые выездные налоговые документальные проверки, в том числе своевременности, достоверности, полноты, начисления и уплаты таможенных платежей 11 фирмами, которые связывают с Альпериным.

Королевская взятка и честь страны: чего стоит дело Альперина

Труба дала течь. Альперин диктует новых победителей РомануТрубе

Караваны группы Альперина обходят заслоны Мирослава Продана

ДОСЬЕ: Вадим Альперин. «Король» одесской контрабанды

Продолжить чтение

Украина

Жадность побеждает. Почему украинские евробонды так нравятся зарубежным инвесторам

Сергей Жигалов

Опубликовано

Украина выпустила облигации на 1,25 млрд, номинированные в евро, под рекордно низкий для таких евробондов процент – 4,375% годовых. Почему решили занимать именно в этой валюте и благодаря каким факторам удалось добиться лучших условий выпуска?

Фото: Shutterstick

Покупатели рассчитаются за еврооблигации 27 января, и с этого дня они будут в обращении ровно 10 лет. В правительстве похвалились, что спрос на ценные бумаги новой эмиссии достигал 7 млрд евро от 350 инвесторов со всего мира. «ДС» выяснила причины такой очереди за украинским долгом и что это означает для Украины.

Для начала напомним, что Минфин значительно активнее выпускает облигации, номинированные в гривне, в рамках стратегии по изменению структуры госдолга. За прошлый год удалось привлечь под эти ценные бумаги свыше $4 млрд. В результате наша страна нарастила долг в гривне, ритмично расплачиваясь по валютным займам.

Однако Минфин хоть и реже, но размещает облигации, номинированные в валюте (что и означает приставка «евро-«). Это может быть оправданно по разным причинам. В частности, можно воспользоваться привлеченными средствами для создания добавленной стоимости или просто удешевить кредитный портфель, если ставка по новым займам меньше, чем процент по кредитам, взятым ранее. Посмотрим, как у нас в последние годы было с выпуском государственных валютных бумаг и ставками.

В 2014-2016 гг. Украина ежегодно размещала пятилетние долларовые еврооблигации. Ставки были очень низкими (до 2%) в связи с минимальным риском для инвесторов, но это не показатель, поскольку США в знак поддержки тогда гарантировали наши долговые бумаги. Наконец в сентябре 2017 г. Украина уже без помощи Вашингтона разместила еврооблигации на $3 млрд под 7,375% годовых с 15-летним сроком погашения. В октябре 2018 г. Минфин продал пяти- и десятилетние бонды суммарно на $2 млрд под 9 и 9,75% годовых соответственно. Последние дополнительно разместили на $350 млн еще и в марте 2019 г. А в июне впервые за 15 лет Украина продала облигации в европейской валюте на сумму 1 млрд евро под 6,75% годовых.

Как видим, в последний год наметился тренд на уменьшение доходности украинских валютных облигаций, иными словами, цена заимствований для нас падает. Особенно если сравнивать размещения в европейской валюте.

Украина выпустила долговые бумаги именно в евро с более выгодными для себя условиями по нескольким причинам.

Сейчас удачное время для таких займов: государственные облигации в Евросоюзе, в частности суверенные бонды Германии, торгуются с отрицательной доходностью, а потому инвесторы ищут лучших возможностей, готовы принимать риски и, соответственно, вынуждены усмирять свои аппетиты (на процентный доход по облигациям).

«Учетная ставка Центробанка ЕС составляет 0%, и много европейских стран выпустили свои облигации с отрицательной ставкой. Сегодня есть спрос на риск, многие индексы на мировых рынках на максимуме. Заслуга Минфина в том, что он вовремя смог выйти с предложением, но нам есть куда двигаться: страны, подобные нашей, привлекают под значительно более низкие проценты», — пояснил в комментарии «ДС» президент инвестгруппы «Универ» Тарас Козак.

Сыграл и фактор улучшающихся глобальных ожиданий. Казалось бы, более дорогой заем по семилетним бумагам в июне (под 7% годовых) в сравнении с более дешевым по 10-летним облигациям сейчас (под 4%) — это аномалия, ведь обычно чем дольше ждать погашения, тем больший процент за риски. Но одно из объяснений как раз и состоит в том, что за полгода у инвесторов прибавилось рисковости в связи с лучшими ожиданиями относительно мировой экономики. Летом усиливалась торговая война между США и Китаем, считалось, что вот-вот мир может войти в кризис. «И спрос на риск был небольшой. То, что тогда мы разместились под 7%, уже было неплохо даже для не таких длинных бумаг. Сейчас ситуация улучшилась», — констатировал Тарас Козак.

Среди других причин повышенного спроса на долговые ценные бумаги Украины — формирование правительства, которое, вопреки опасениям, задекларировало сотрудничество с МВФ, и осеннее повышение авторитетными международными агентствами кредитного рейтинга нашей страны.

Есть еще один фактор, почему Украина начала активнее размещать еврооблигации, — нужно думать о будущем. Стоимость заимствований снижается, если инвесторы могут прогнозировать доходность по государственным ценным бумагам. А ориентир для них — зависимость процентных ставок по уже выпущенным бондам от срока их обращения. Если это отобразить графически, получится так называемая кривая доходности, которую Минфин сейчас выстраивает по бумагам в евро и долларовым заимствованиям. Проблема в том, что она сейчас очень короткая: что касается займов в европейской валюте, то первая точка в системе координат, напомним, была поставлена только в июне, вторая — сейчас.

Продолжить чтение

Украина

НБУ обязали выплатить 129 миллионов акционеру связанного с Януковичем банка

Мария Шарапова

Опубликовано

Хозяйственный суд Киева удовлетворил иск ООО «Промышленная инновационная компания» к Национальному банку и решил взыскать с регулятора в пользу истца 128,9 млн грн «имущественного вреда», сообщает .

Отмечается, что ущерб причинен истцу путем незаконноголишения его корпоративных прав через принятие Нацбанком «неправомерногорешения” в 2015 году об отнесении «Радикал Банка», который связывают с семьейбеглого президента Виктора Януковича, к категории неплатежеспособных.

Согласно судебным материалам, ООО «Промышленнаяинновационная компания» констатировало, что постановление НБУ №452/БТ от09.07.2015 об отнесении «Радикал Банка» к категории неплатежеспособных былопризнано противоправным и отменено судебными решениями (в т.ч. решением Высшегоадминсуда, которое Верховный Суд отказался пересматривать) в рамкахрассмотрения другого дела — №826/24203/15 (по соответствующему иску ООО«Промышленная инновационная компания» к Нацбанку).

Хозсуд в своем решении от 04.03.2019 года отметил, чторазмер ущерба, причиненного истцу, соответствует стоимости его корпоративныхправ. Как отмечается, в соответствии с предоставленным истцом отчетом,подготовленным по его заказу, рыночная стоимость акций «Радикал Банка» былаустановлена на уровне 181,6 млн грн, и соответственно стоимость доли уставногокапитала банка, владельцем которой являлось ООО «Промышленная инновационнаякомпания» (71%), — 128,9 млн грн.

«Промышленная инновационная компания» была основана в 2011г., основным владельцем фирмы был Андрей Швагер. Впоследствии собственностьбыла переписана на председателя правления «Радикал Банк» Анри Веремийченко иМаксима Шпака, сына председателя наблюдательного совета «Радикал Банка»Александра Шпака. 

Ранее сообщал, что бывший адвокат Януковича Александр Бабиков назначен первым заместителем директора Государственного бюро расследований.

А Латвийский суд конфисковал $30 млн, связанных сукраинскими бывшими чиновниками, которые были у власти при Януковиче. АГосударственному бюро расследований отказали в доступе к документам, которые касаются имуществарезиденции Януковича «Межигорье».

«Сговор президентов». Будет ли Ющенко отвечать за Януковича

Кому отдают имущество бывшей власти. Что случилось с домамиЯнуковича, Азарова и Арбузова

Продолжить чтение

Украина

Алексей Чернышев: из прошлой жизни нового киевского губернатора. ЧАСТЬ 1

Сергей Жигалов

Опубликовано

Алексей Чернышев

Коломойский, Фукс или Фельдман? Журналисты целый месяц спорили о том, чьим же ставленников является Чернышев, но так и не пришли к единому мнению. И это кажется странным, поскольку хорошо известно, что он 15 лет являлся бизнес-партнером именно Фельдмана. Вот только мало кто может поверить, что Фельдману, до сих пор не имевшему большого влияния в Киеве, удалось забросить свой победный мяч в сетку. Может быть, ему помог Аваков? Это не исключается. Но известно так же и то, что между Фельдманом и Коломойским есть прямая связь в виде «Хабада» — такая же, как и между другими очень известными и влиятельными олигархами и политиками Украины. Может быть, секрет в этом?

Три «корочки» высшего образования

Чернышев Алексей Михайлович родился 4 сентября 1977 года в Харькове, в семье Михаила Анатольевича и Ирины Владимировны Чернышевых (оба 1955 г.р.). У него есть младшая сестра Евгения, 1981 года рождения. Хотя его родители жили в квартире на Холодной Горе, в 90-х Алексей был прописан не ними, а с дедушкой и бабушкой, живших в своем доме на Владимирской (район Москалевка, частный сектор). В общем, семья у них была большая, жильем не стесненная. А главное, что его отец работал инженером на «Хартроне» — одном из ведущих харьковских предприятий ВПК, занимавшееся разработкой и производством систем управлений для стратегических объектов (баллистические ракеты, космические аппараты, атомные станции).

Михаил Анатольевич Чернышев

Понятно, что данное предприятие вызывало огромный интерес у США. Американцы получили к нему полный доступ в начале 90-х, и тогда же правительство Украины включило его в список предприятий, подготавливаемых к приватизации. В 1994-м году «Хартрон» и американская корпорация «Westinghouse» (её британский филиал), при участи бывшего командующего ВВС США Томаса Рида создали совместное предприятие «Вестрон» (ЕГРПОУ 22708202), в которое из «Хартрона» вывели отдел по автоматизированным системам управления АЭС. Согласно условиям создания этого СП, американцы вскоре получили контрольный пакет акций «Вестрона» (51%, сейчас она уже 60%). Об этом в сентябре 1995 года с восторгом писало издание местной организации ОУН в украинской диаспоре Великобритании «Визвольний шлях».

Таким образом «Westinghouse» получил контроль над производителем систем управления украинских АЭС, а что позволило корпорации продолжить медленное поглощение украинской атомной энергетики. А с самого начала и по настоящее время бессменным гендиректором «Вестрона» является Михаил Чернышев. Понятно, что продержаться четверть века во главе этого предприятия мог только человек, у которого очень хорошие отношения с главным владельцем, то есть американцами. А с такой «крышей» Чернышев является значимой фигурой в масштабах не то что Харькова, но и всей Украины. Разумеется, он не пренебрегал своими возможностями, однако сам в бизнес не лез, а двигал своего сына Алексея.

Однако старт Алексея Чернышева выглядел как-то уныло. После окончания школы, обмазавшись от службы в армии, в 1994-м поступил в Харьковский гуманитарный университет «Украинская народная академия». Под этой вывеской с 1991 года работал один из первых харьковских частных вузов: начавшийся как общественная организация, затем перерегистрированный как ООО, три года кочевавший по разным помещениям, и как раз в 1994-м переехавший в здание проектного института. Там Алексей Чернышев и проучился пять лет по специальности «экономика предприятий». Но, видимо, у него возникли сомнения в дипломе этого вуза, и поэтому с 1996 по 2002 год заодно (и заочно) учился в Харьковском юридическом институте (ныне – Национальный юридический университет) по специальности «правоведение». Такое одновременное обучение там и тут было возможно потому, что первый ректор «Украинской народной академии» Валентина Астахова была также заведующей кафедрой (а затем и членом Специализированного совета по защите диссертаций) в Харьковском юридическом институте. Возможно, семья Чернышевых и Астахова являются близкими знакомыми или даже давними друзьями.

Чтобы придать образованию сына более разностороннюю видимость, Михаил Чернышев отправил его в 1999 году в США, на трехмесячные курсы «Управления проектами» при питсбургском «Project Management Institute», которые организовала корпорация «Westinghouse». В общем, за тремя громкими «корочками» Алексея Чернышева, полученными буквально по знакомству, практически нет ничего выдающегося.

IT-кооператоры

С первым местом работы Алексею Чернышеву тоже помог папа: еще в 1998-м он устроил сына в фирму своего друга Эдуарда Рубина, известного харьковского «коммерсанта IT-сферы»». Рубин начинал еще в 1987-м с кооператива «Синтез», занимавшегося сборкой «клонов» популярного на западе компьютера «Spectrum» (этим же в СССР тогда занималось еще с полсотни таких кооперативов). Если говорить современным языком, то они производили что-то среднее между контрафактом и «абибасом». По каким-то замысловатым схемам (возможно, через «Хартрон») кооператив Рубина доставал в Европе основные комплектующие (британский процессор Zilog Z80, поскольку советские аналоги еще не выпускались), их ставили на платы собственной пайки – и получалась почти «фирма».

Эдуард Рубин

В 1991-м году советские заводы освоили промышленный выпуск собственных аналогов «Spectrum», и кооператив Рубина остался не у дел. Тогда он отправился в Германию, где открыл несколько коммерческих фирм, через которые осуществлялся ввоз в Украину оргтехники и бытовой электроники. По данным , Рубин выступал не один, а как представитель целой «купеческой компании» харьковских кооператоров-радиоэлектронщиков, среди которых был и «хартроновец» Михаил Чернышев. В общем, ребята «мутили» СП по типичной постсоветской схеме: кто-то едет в Европу или США, открывает там фирму (на себя или на подставное лицо), а потом эта фирма приходит в Украину как «западный инвестор» и создает совместное предприятие (имеющее массу льгот) с каким-то заводом или НИИ – которых использовали либо для прямой выкачки денег, либо как ступень в коммерческих операциях.

В 1998-м Рубин учредил в Германии фирму «Telesens GmbH», которая имела прямое отношение к «Telesens KSCL AG», основанной в 1995-м советским эмигрантом Геннадием Маном (родился в 1958-м в Горках, Москва, сын ювелира Моше Мана и инженера-химика Иды Ман), который в 80-х перебрался из Израиля в ФРГ. В 90-х Геннадий Ман решил вложиться в телекоммуникационный бизнес, причем его целью было раздувание пузыря биржевой стоимости «Telesens KSCL AG», скупавшей в Германии и Шотландии местные телекоммуникационные фирмы.

Став, по сути, «младшим партнером» Манна, Рубин в том же 1998 году открыл в Харькове дочернее ООО «Телесенс» (ЕГРПОУ 30233931), директором которого стал он сам и стал. «Телесенс» предлагал программное обеспечение, а его первыми клиентами стали, понятное дело, «Хартрон» и «Вестрон» — по информации источников , именно под эти предприятия «Телесонс» и создавали. И в том же 1998-м году на работу в «Телесенс» устроил своего сына Алёшу гендиректор «Вестрона» Михаил Чернышев. Чем там занимался «двойной студент», учившийся одновременно в «Украинской народной академии» и Харьковском юридическом институте, осталось неизвестным – может и ничем, и лишь получал очень большую зарплату, которая была эдаким официальным «откатом» Рубина директору «Вестрона».

В 2002 году биржевой пузырь Геннадия Манна, достигший 1,6 миллиарда евро, лопнул — и Королевский банк Шотландии заморозил счета «Telesens KSCL AG». Соответственно, посыпались и все дочерние фирмы аферистов. Рубан в этой ситуации провернул новую схему: украинскую «Телесенс» он решил сохранить, но перевести все её долги и обязательства на немецкую материнскую фирму (свою «Telesens GmbH»), которую он обанкротил и закрыл. Все подробности этой истории тщательно «похоронили», но по слухам, речь шла о нескольких миллионах евро. Затем Рубан произвел хитрую махинацию с подставной санацией, в результате чего доля «Telesens GmbH» в уставном капитале «Телесенса», число за символическую сумму, перешла к группе лиц, среди которых был Алексей Чернышев. Так он стал совладельцем и предпринимателем, причем, в его официальной биографии это пафосно записано «…совместно с партнерами выкупил украинскую часть компании, которая стала самостоятельной». И ни слова о той грандиозной махинации, которая предшествовала этому выкупу!

Кстати, в настоящее время собственниками «Телесенса» являются Рубин (90%) и некая Наталья Гнесина (10%). Кому из них отдал свою долю в фирме Алексей Чернышев, пока неизвестно.

Рубин оставался директором «Телесенса» до 2008 года, а затем стал руководить открытой в Лондоне фирмой «Telesens International ltd» (видимо, решив продолжить дело Геннадия Мана). В 2014 году он снова учредил эту фирму в Германии, под названием «Telesens Deutschland GmbH». В 2015 году Рубин стал депутатом Харьковского областного совета от «Самопомощи» и прогремел скандалом вокруг его практически рейдерского захвата Харьковского университета радиоэлектроники, где он занял должность и.о. ректора.

И еще один интересный факт: в 2003 году с «Хартрона» уволилась группа «ведущих специалистов», правда специалистами они были в основном по коммерческой части. Среди них – бывший директор «Хартрона» по маркетингу Александр Бек, которой с несколькими коллегами сразу же устроился на работу в АО «Инвестор», принадлежащий Арсену Авакову. Устроились далеко не рядовыми менеджерами: так, Александр Бек и Александр Мотылевский стали заместителями председателя правления «Инвестора». Тут стоить вспомнить, что во время бегства Авакова в Италию в 2011 году, Мотылевский, оставленный и.о. главы «Инвестора», был подставлен и покончил жизнь самоубийством, оставив обличающую Авакова записку. Так вот, этот переход «хартроновцев» в «Инвестор» свидетельствовал о том, что между Аваковым и IT-кооператорами «Хартрона» были давние крепкие деловые связи. А это значит, что такая связь наверняка, еще с 90-х годов, существует между Аваковым и семейством Чернышевых.

ПРОДОЛЖЕНИЕ СЛЕДУЕТ…

Продолжить чтение

Украина

Дмитро Сосинович. “Калєтнік” Херсонської області

Иван Феоктистов

Опубликовано

До Аналітичного Центру «Антикорупційна платформа» з Інтернет ресурсів почали надходити статті, які ми не можемо обійти осторонь оскільки вони стосуються одіозного керівника податкової міліції Херсонщини Сосиновича Дмитра. З інформації можна дійти до висновків , що останній займає не останню роль в організації та пособництві вчинення тяжких злочинів.

В цій частині це буде стосуватися схем , щодо експорту товарів, підробки документів для митного оформлення, створення підприємств «однодневок» . Ціль та мета пана Сосиновича – особисте збагачення. Навіщо платити податки в державу, якщо можна заплатити йому та спокійно «працювати».
Так, останнім задівши у деяких схемах лояльних до нього співробітників податкової служби, співробітників інших правоохоронних органів, налагодив систему систематичного отримання неправомірної вигоди від суб’єктів господарської діяльності, які здійснюють експорт зернових культур.

Одним із прикладів можливої причетності до злочинної діяльності зазначеної особи, яка наносить державі збитки в особливо великих розмірах (сотні мільйонів гривень) стало, те що ця особа використовуючи службове становище, сприяла в створенні ряду фіктивних підприємств для здійснення незаконного експортування сільгосппродукції, яка закупається на території України за готівкові кошти. В результаті такої діяльності «фіктивні» підприємства – експортери не сплачували до державного бюджету податку на прибуток підприємств. Так, як через невеликий проміжок часу переоформлювалися на інших осіб ( раніше засуджених, чи з низьким соціальним статусом , що знаходяться в інших областях України.) Також завдяки цим діям підприємствами не повертається валютна виручка. Це в свою чергу завдає додаткових збитків економічній безпеці держави, внаслідок чого держава понесла інші макроекономічні та репутаційні негативні наслідки.

Так, наприклад в 2018 році одними з таких СГД були: ТОВ “Меганат” (41736387); ТОВ “Смарагдовий Світ” (42303266) та ТОВ “Єкспотов” (41984015).
В 2018 році переліченими підприємствами було «експортовано» сільськогосподарської продукції на суму понад 250 мільйонів гривень. Таким чином вже на сьогодні державному бюджету України нанесено збитки в розмірі понад 45 мільйонів гривень. Враховуючи, що зазначена злочинна схема також надала можливість ухилитись від сплати податків продавцям не облікованих ТМЦ то загальна сума збитків по діяльності цих підприємств сягає близько 90 мільйонів гривень.
По неперевіреній (поки що) інформації ціною нанесення державі збитків у розмірі понад 90 мільйонів гривень стала отримання неправомірної вигоди встановленою Сосиновичем у розмірі 0,8% від вартості експортованих товарів (понад 250 мільйонів гривень) – 2 мільйони гривень. Враховуючи, що майже кожен день з Херсону відправляються судна та баржі з зерновими то потік коштів у останнього постійний.

Після вірогідного отримання неправомірної вигоди в розмірі понад 2 мільйони гривень (Частина 1. «Чорний експорт: Зернові».), відчувши безкарність за свою протиправну діяльність та шалений смак «легких грошенят» в особливо великих розмірах, а як нам відомо, безкарність – породжує нові злочини, СОСИНОВИЧ ймовірно вирішив продовжити злочинну діяльність та значно розширити її обсяги. Таким чином «міліціонер» вступив в змову з представниками ще декількох угрупувань, які спеціалізуються на грабуванні державного бюджету за рахунок несплати податків при експорті зернових використовуючи фіктивні підприємства та зобов’язався, використовуючи свої службові та владні повноваження, беззаперечний вплив на керівництво та працівників ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, створити сприятливі умови для здійснення протиправної діяльності створеними ними фіктивними підприємствами. Також останній ймовірно зобов’язався створити умови щодо унеможливлення фактів втручання підлеглими йому працівниками в припинення злочинної діяльності зазначених злочинних угрупувань.

Так, вірогідно завдяки «старанням» СОСИНОВИЧА в 2019 році зареєстровано два десятки фіктивних підприємств, які «експортують» сільськогосподарську продукцію через Херсонський морський торгівельний порт, частина з яких це: ТОВ “Адоніс мега торг” (42269440); ПП “Бартон Гранд” (41866057); ТОВ “Приватопт ЮГ” (41014795); ТОВ “Фулкс Трейд” (42971614); ТОВ “Ленікс Груп” (41565241); ТОВ “Корн трейд Контрол” (43073627); ТОВ “Юрбен Плюс” (42971300); ТОВ “Нікагро Трейд” (40117378); ТОВ “Таймпром” (43086421). В 2019 році переліченими підприємствами було «експортовано» сільськогосподарської продукції на суму понад 4 мільярди гривень. Таким чином вже на сьогодні державному бюджету України вірогідно нанесено збитки в розмірі біля ОДНОГО МІЛЬЯРДА гривень.
По неперевіреній (поки що) інформації ціною нанесення державі збитків у розмірі МІЛЬЯРДА гривень стала отримання неправомірної вигоди Сосиновичем у розмірі 0,3% (великий опт від Дмитра) від вартості експортованих товарів (понад 4 мільярди гривень) – 12 мільйонів гривень.
Злочинні кола Херсонщини придумали девіз для нової влади: «Навіщо платити податки, якщо можна заплатити Сосиновичу та спокійно грабувати державу?

Также, начальником налоговой милиции Херсонской области Дмитрием Сосиновичем организовано кражу всех материальных ценностей которые налоговая милиция области арестовала за последние три года. В большей части это контрабандные сигареты и спирт на ориентировочную сумму 50 миллионов гривен. Сосинович приобщил к спланированному преступлению Максима Довбыша который контролировал склад где хранились вещдоки и предприятие которое юридически несло ответственность за сохранность товара. Сергея Горбунова, владельца крупнейшей на юге Украины сети с реализации контрабандных сигарет базирующей в Николаеве и двоих сотрудников налоговой милиции Херсона. Полный круг лиц и обстоятельства этого дерзкого и ценичного преступления устанавливаются.

Примечательно что подставное лицо (наркозависимый бомж — Заикин Игорь) на которое Сосинович с соучастниками переоформили ответственное за хранение вещдоков предприятие, неоднократно фигурировал в материалах БЕПА Николаева в то время когда его возглавлял Сосинович.

Продолжить чтение

Украина

У главы общественных советов при ГФС и Минфине нашли незадекларированную квартиру в Киеве

Марина Астахова

Опубликовано

Председатель Общественных советов при Государственнойфискальной службе и Министерстве финансов Дмитрий Алексеенко пользовалсяквартирой в Киеве площадью 89,9 кв. м, которая официально принадлежитколлекторской компании.

Об этом сообщает портал со ссылкой на данные декларации о доходах, которую Алексеенко как тогда еще кандидат на должность председателя ГНС 4 апреля 2019 года подавал в Национальное агентство по предупреждению коррупции. При этом свое право пользования председатель совета отмечал выборочно – в одной из деклараций сообщил об этом, а в другой не указал.

Согласно декларации, Алексеенко купил право на объектнедвижимости в Киеве 16 сентября 2017 года. Вместе с тем в декларациях, которыеопубликовал Алексеенко ранее, а именно 29 марта 2018 года, а также 29 марта2019 года, данная квартира не упоминалась.

«Интересно, что право собственности на жилье указано вдекларации, как «иное право пользования», «хранение вещественных доказательствпо уголовному делу», – говорится в публикации.

ООО «Кей-коллект», которое является собственником жильяАлексеенко, согласно информации аналитической системы YouControl, владеет вцелом 2551 объектами недвижимости. По информации СМИ, компания выселяетдолжников банков из их жилья.

Бенефициарами «Кей-коллект» является кипрский офшор«Проматек Лимитед» и иностранцы Алекс Мунтяну и Камил Гоца, что в свое времяимели отношение к компании Dragon Capital, а теперь, согласно информации в СМИ,управляют региональным фондом прямых инвестиций 4i Capital Partners. Всобственности Алексеенко, кроме квартиры в Киеве, которую он «забыл» задекларировать,находится и доля (0,2%) квартиры общей площадью 70,1% в г. Угледар Донецкойобласти.

В своей декларации за 2018 год он декларирует корпоративныеправа на ООО «АКГ «Эксперт», ООО АФ «Эксперт» и ООО «Стандарт-аудит»  (50% от общего капитала). Указанная стоимостькомпаний в денежном выражении — 800 тыс. грн, 300 тыс. грн, а также 90352,50грн соответственно.

Сейчас «АКГ «Эксперт» находится в состоянии ликвидации, имея191 235 грн налогового долга по состоянию на 1.12.2019 года, а такжеаннулировано свидетельство плательщика НДС (31.01.2018 г.).

«В 2018 году зарплата Алексеенко в ООО АФ «Эксперт» составила44 676 грн, а в ООО «Стандарт-аудит» — 11 400 грн. В месяц получается около 4 700грн. Зарплата жены за год — 38 400 грн. При этом, стоит отметить, что, согласнодекларации, больше никаких доходов, транспортных средств, материальных активов,в том числе наличных средств или сбережений на банковских счетах, как у него,так и у его семьи (жена и двое детей) – нет. Конечно, правовые основания дляпривлечения к ответственности Алексеенко отсутствуют, поскольку он не являетсядолжностным лицом, однако приведенные выше факты заставляют задуматься наддобродетелью главы этих важных общественных органов. Добавим, что недавноАлексеенко стал председательствующим на учредительном собрании гражданскогосовета Государственной налоговой службы, то есть на достигнутом оностанавливаться не собирается», – отмечают журналисты.

Ранее сообщал, что организация Transparency International обнародовала ежегодный рейтинг индекса восприятия коррупции за 2019 год. Украина получила в нем 30 баллов из 100 возможных и заняла 126 место из 180. Таким образом, позиция Украины ухудшилась – в рейтинге за 2018 год она занимала 120 место.

Продолжить чтение